verses

***
Что толку крыше собора в чудовище и уроде,
в десятке адских созданий, разместившихся по углам?
Они все равно, что пугало на огороде,
они устрашают демонов, что летят по своим делам.

С каменными горгульями на сваришь каменной каши.
Их удел - дожди и молитвы - невозможная смесь.
Летите, летите, демоны, - смотрите, здесь уже ваши
каменные собратья - вам нечего делать здесь.

verses

***

Всю ніч хлопчиськові снилося темне, страшне підземелля:
бабуся в'яже светр з клубків чорно-жовтих змій.
У кутку зі вчорашньою газеткою похмурий батько з похмілля.
Мама б'є по руці і каже: Не смій!

Військово-морський офіцер розпікається сусiдку-товарку,
прямоходячий з кортиком, що їй до нього?
І сусідка сміється, і просить у нього цикартку,
і розстібає халат, і це, це - страшніше всього.

Хлопчик знає - моряк завалить сусідку на ложі, Авжеж!
бракує дивана - стоїть на козлах матрац.
І якщо зараз прокинутися, хлопчик побачить все те ж.
Значить, потрібно ще раз прокинутися - хоча б ще раз!