2017-03-27

***
если уж умирать то на высокой горе
в каком-нибудь отдаленном греческом монастыре
где пирамидой сложены праведников черепа
куда не найти дороги разве что козья тропа
келья висит над пропастью страшно смотреть в окно
немного легче ночью когда темно
когда только Бог и звезды шепчутся тихо со мной
когда небесная бездна ближе бездны земной
кустарник цепляясь корнями по камню взбирается ввысь
такому никто не скажет опасно остановись
остановись сорвешься в мрачную пропасть греха
растенья не овцы и нет на них пастуха
нет на кустарник управы ни на тернии ни на траву
не имеет Сын Человеческий где приклонить главу

***
Что делать воину, когда враг уже истреблен,
исповеднику, когда грех уже искуплен,
что делать пророку, когда уже все сбылось?

А вот - ничего, как на Руси повелось.

Когда стемнеет забраться на сена стог,
лежать на спине, как будто навеки лег,
следить светил полночных круговорот,
широко зевать, прикрывая ладонью рот.

***
Що робитив солдатові, що знищив ворогів всіх ,
сповідникові, коли надолужено кожний гріх
що робити пророку, коли пророцтво збулося?

А ось - нічого, так на Русі повелося.

Коли стемніє влізти на сіна стіг,
лежати там на спині, ніби навіки ліг,
стежити зірок північних кругообіг,
позіхати, рот прикриваючи, щоб біс залетіти не міг...

***

Яша! Швидше додому, Яша!
*
Так звуть дитину,
яка загралася у дворі.

Пора обідати.

*
В даному випадку мова йде
не про дитину, про старого.
Старе як мале.

Яша, додому, Яша!

*
Вони грають в доміно
в дальньому кутку двору.
Нервова, з тремтінням тінь старої акації
перекриває дощатий стіл.
Четверо людей похилого віку,
схожих один на одного,
як рідні брати.
Власне, вони є брати.
крім одного – Яші.

*
Яша, додому, Яша!

*
Яша зазвичай не йде.
Фірі доводиться виходити у двір,
і, як вона каже,
тягти його за вуха.

Борщ холоне,
борщ холоне, ти чуєш?

Душно, неймовірно душно,
схоже, збирається дощ.

А куди він збирається?

*
Але іноді вона не знаходить Яшу у дворі.

І тоді вона йде уздовж всього кварталу,
ніколи не переходячи дорогу,
заглядаючи в кожен двір.

Де-небудь він сидить і грає.

*
Якщо і тут вона його не знаходить,
значить, він поїхав
на вісімнадцятому трамваї,
у відкритому жовто-червоному вагоні
на дванадцяту станцію
Великого Фонтану.

Він сидів на одній і тій же лавці,
над самим обривом
і дивився на море.

*
Ой, чого там дивитися,
що він там бачить, скажіть, люди?

*
Його і знайшли на цій лавці.

Він сидів, закинувши голову,
втупившись в саме небо,
і, напевне, щось бачив.

Хоча, на що там дивитися,
що там можна побачити, скажіть люди.

*
Фіра зникла десь на два роки.
Напевно, хтось
з дітей, якщо тільки були діти,
але племінники вже, звичайно, були,
коротше, хтось узяв її на якийсь час.

Потім вона з'явилася знову.

Щось з нею сталося.
Сусід казав – атрофія мозку.

Німець, від якого всі без розуму.
пан Альцгеймер.

*
Кожен день вона кричала
висунувшись у вікно: Яша! Додому! Яша!

Іноді вона виходила його шукати,
але, зрозуміло, не знаходила,
не завжди знаходила і дорогу назад.

*
Борщ зовсім охолов.
Яша! Додому! Яша!

*
Зазвичай її приводили додому сусіди.
Але одного разу її не знайшли. Ні тоді, ні пізніше,
ні через рік, думаю, ні через століття
її не знайдуть. В маленьку квартиру
вселилася божевільна руда двірничка,
що до того мешкала в напівпідвалі
з нечесаним замурзаним хлопчиськом.
Прирослі мочки вух.
Розщеплення губи. Відома справа.

*
Одного разу, підмітаючи двір, уявляєте, це було
в ті часи, коли двори ще підмітали,
вона зупинилася посередині і озирнулась.
А потім сказала: Напевно, Фіра
таки знайшла свого Яшу.

*
Яша! Борщ холоне!
Швидше додому, Яша!

2007, переклад 2016

2017-03-27

verses

вірші українською

вірші українською