мой перевод

Марианна Кияновская

Проснусь вздохну пойду на войну
потому что сирень отцвела
потру ладони одна об одну
так чтоб кожа с ладоней сошла.

я кормила бы смерть с руки но она
молода и не голодна
как кукушонок нашепчет дыша
что жалость в ней есть и душа

и скажет мне не ищи беды
где прах не ходи туда
отцветет сирень зацветут сады
и война пропадет без следа

***
Прокинусь зітхну піду на війну
бо вже відцвіли бузки
і шкіру з долоні зітру зітну
щоб смерть годувать з руки
а смерть неголодна і молода
вся зозуленя пташа
мені розкаже що їй шкода
що в неї також душа
і скаже мені не ходи туди
де все ущент нанівець
бузки відцвітуть зацвітуть сади
і буде війні кінець

(no subject)

Подборка в "Зарубежных записках"

Эссе о свободе и принуждении в "Эмигрантской лире"