verses

***
Мы проснемся когда нибудь под беспросветным небом
посреди мерзлоты вечной и неизменной,
в которой нет места ни трудам ни чистым-пречистым негам,
и это цена слияния со Вселенной.

А можно было бы спать беспробудно и безвозвратно,
натянув на себя армейское одеяло...
Ничто не совершенно. Говорят, и на Солнце - пятна,
но Солнце все же сияло, и нашу жизнь согревало.

verses

***

Сияет солнышко сквозь листву винограда
над головой чиновника-казнокрада.
Все под Богом ходим, а он - под хрущевской расстрельной статьей.
Он представляет, как уголовное дело
пряталось в сейфе, листиком шелестело,
покуда он отдыхал на даче со всей семьей.

Плохи были б дела, коли был бы судья неподкупен.
Но, слава КПСС! - судья был хитер и преступен,
оказалось - скромен в быту и взятки по чину берет.
Прячет пачку в портфель, прячет глаза при встрече,
и вот - казнокрад на даче, судья - далече,
чиновник встает из-за столика, утирает салфеткой рот.

Конечно, он сожалеет о круглой сумме,
которую мог бы потратить, скажем, в Сухуми,
с дамочкой в блузке гипюровой, волосы на перманент.
Мог бы гладить ногу ее от колена и выше - ладонью,
распаляясь страстью, радуясь беззаконью,
отдаваясь свободе, выданной под процент.

Но, если все обдумать, то крупный убыток
все же лучше, чем советская камера пыток,
допрос свидетелей, сообщенья "из зала суда",
скоро страшной сказке конец - осенью снимут Никиту,
а пока казнокрад удивляется дачному быту,
комары, выгребная яма - невелика беда.

Скоро зять со связкой бычков вернется с рыбалки,
в литровой банке засолены две скумбрии "качалки",
обреченные куры что-то клюют в пыли.
Жена расплылась, все лето ходит в халате.
То ли дело дамочка в санаторной палате.
Но вопрос закрыт. Мы сделали, что смогли.

**

Сяє сонечко крізь листя винограду
над головою чиновника-казнокрада.
Всі під Богом ходимо, а він - під хрущовською розстрільною статтею.
Він уявляє, як кримінальна справа вбити його хоiтла
ховалася в сейфі, аркушем шурхотiла,
поки він відпочива на дачі зі всією сім'єю.

Погано було б коли був би суддя - законник впертий.
Але, слава КПРС! - суддя був злочинний, вiдвертий,
скромний у побуті і хабарі по чину бере.
Ховає пачку в портфель, при зустрічі очі ховає,
і ось - казнокрад на дачі, суддя - теж, мабуть, вдпочиває...
Чиновник встає з-за столика, серветкою рота тре.

Звичайно, він шкодує круглої суми,
яку міг би витратити, скажімо, десь в Сухумі,
з дамочкою в блузці гіпюрової, волосся на перманент.
Міг би гладити її ногу від коліна і вище - долонею,
распаляясь пристрастю, радіючи беззаконню,
віддаючись волі, маючи документ.

Але, якщо все обдумати, то збиток все ж краще,
ніж радянська камера тортур, та ще
допит свідків, повідомлення "із залу суду",
скоро страшній казці кінець - восени знімуть Микиту,
а поки казнокрад дивується дачноvу побуту, справу ще не закрито,
а комарі, вигрібна яма - переживемо біду.

Скоро зять зі зв'язкою бичків повернеться з рибалки,
у літровій банці засолені дві скумбрії "качалки",
приречені кури щось клюють навколи,
Дружина розпливлася, все літо ходить в халаті.
Iнша справа -дамочка в санаторній палаті.
Але питання закрито. Ми зробили все, що змогли.