verses

****
зеркало смотрит в тебя в твое отражение вглубь
двумерное чудо попробуй его приголубь
холодное чудо его не приучишь к теплу
лоб остуди прижимая его к стеклу

и если стоит второе зеркало за спиной
подумаешь Боже что происходит со мной
бесконечная цепь рождений теряешь счет
ты знал все течет но не знал как именно все течет

теперь ты знаешь движенье дискретно был да исчез
потом появился снова в самую душу влез
в самое зазеркалье в повторяющийся простор
в каждом сердце тревога в каждом взгляде укор

verses

***

Собор не добудували. Через два століття він сам
почав зростати, випускаючи вежі і шпилі,
а будівельники з кухлів пудових залюбки темне пиво пили,
а тому не дивувалися ніяким чудесам.
Пиво, відома річ, по вусах текло,
а якщо щось і потрапляло в рот, проходячи через них,
виливалося в яму біля воріт головних
величезної будівлі, що сама по собі без кінця
зростала і будувалася з фасаду, а то і з торця,
мабуть, на те була особлива воля Творця.
Храм ріс вгору і в сторони,
руйнуючи прилеглі будинки, во славу Небес Царя
ніби брунька на гілці, химера на вежі розпускалася сама.
Священики та єпископи роками бродили дарма
у величезному просторі, не знаходячи вівтаря.

З усіх кінців туди надсилали гінців, розрахунок був щось таке:
за чималі гроші магістрати купували розсаду -
невеликі башточки, маленьку аркаду,
і вкопували на площах, сподіваючись на зростання швидке .
Іноді нічого не траплялося, але частіше храми росли,
вежі та шпилі в небеса хрести піднесли,
де вище, де трохи нижче, не вимагаючи ні каміння , ні праці.
Ніхто не подумав - коли вони виростуть, що буде? Була війна,
Ні людей ні будівель не щадила вона
килимові бомбардування, пожежi.
і не проросли крізь культурний шар нові аркади та вежi.

***
Из темного чулана, где складированы портреты
товарищей Брежнева, Суслова, Косыгина и других,
отдававших людям приказы, а не советы,
хоть жили в Стране Советов, которая славила их,

так вот, из чулана, заросшего паутиной,
вытащили пугало "Ядерная зима",
на табличке добавили надпись "Война Руси с Украиной",
посмотрели, прочли, испугались, сошли с ума.

И поставили пугало посреди огорода,
на котором один бурьян, уж не помню который год.
Вороны его не боятся - такая у них порода.
Вороны боятся эпохи, дающей обратный ход.