verses

***

у меня есть враги чтоб любить и молиться
у меня есть друзья чтобы спорить до хрипоты
жизнь как старая книга на полке пылится
и прозрение ныне страшней слепоты

что поделать ноябрь утро серое зябко
и осенний пейзаж чем бедней тем родней
по древесной коре проползает золотая козявка
словно точка на перечне кратких отпущенных дней

Вірші українською

***
Шануй батька і матір свою, особливо там, куди
ти пішов, покинувши їх назавжди,
там молочні ріки, кисільні там береги,
золоті корови, срібні роги,
ходять по небу, по колу двадцять чотири зорі,
де коровай ось такої ширини, як їли царі ввечорі.
Потонеш в річці -
будеш плисти в молоці парному
Помреш - поховають тебе не в землі,
у киселі заварному
Будеш живий - потихеньку розжовувати коровай,
всі виживають як-то, і ти - виживай.

Тільки випливе з молока багряна рибонька-Бог,
повернеться, покаже тобі перловий, лускатий бік,
вдарить хвостом в молоко, освітить твою душу лицем
скаже: гарний, хороший, а бачив ти Матір з Отцем?

На тому чи на цьому світі, там, або тут,
сидять у темряві, сальну свічечку джгут,
колискову пісню співають,
тебе, небого, чекають.

Пора тобі стати дитиною, ходити пішки під стол, молодцем,
вичісувати комах густим роговим гребінцем,
і жертовний Агнець буде стояти тут, на столі,
і триватимуть дні твої на землі, і ночі - в землі.

***

Ребе Нахман запитав Абрама: відверто мені говори
розвозячи молоко, ти дивишся догори?
- Ну, частіше під ноги, на бруківку, опалки, сміття
але і на небо,дивився десять разів за життя..
- І що ти бачив на небі? - ребе питає його
- А що там побачиш! Сонце і різні хмари, більш нічого
- А чи бачив сили небесні? - відповідай мені!
- Вибачте, ребе, відверто кажучи, ні.

Ребе Нахман запитав Абрама: Що на вулиці бачив ти?
- Я бачив лавки, вивіски, багато всілякої суєти,
бачив воза, бачив коняку, бачив вола,
весь чорний, тільки на лобі мітка біла була .
Бачив старих бородатих, бачив дам в перуках,
везуть дітей на візках або несуть на руках.
І звичайно, бачив бідони, в які розливав
молоко, сметану, вершки, гроші брав і решту давав.

- А чи бачив ти очі перехожих, бачив в їх глибині,
щось крім злоби і турботи про завтрашні дні?
Наприклад, любов та відданість, щедрість, Господній страх,
бачив душі, що вже побували у вищих світах?
Бачив Еліяху, чи як там? - Іллю-пророка,
або ангела, що злітає як з даху ота сорока?

-Коли б я міг бачити так далеко і так високо,
я був би ребе Нахманом, а ти б розвозив молоко,
я б тобі задавав питання, а ти б відповідав мені,
наприклад, чи ти бачив на небі боже світло?
чи відвідував Боже житло?

Ребе Нахман відповідає: відверто кажучи, ні.

***

людина лише припускає Бог владу має
конячка мідного вершника зміюку брикає
з гранітної набережної показує води нева
хвилі народного гніву омивають фасади
дитячі ніжки стирчать з великої пащі влади
крутяться жорна історії паморочиться голова

мелють страждання будемо грати у грати
залізні пташки будуть крихти клювати
броньовики з кулеметами по бруківках загуркотять
вимикає мама верхнє світлоі включає телек
вмирайте діти доки лежите у власних постелях
мамо мамо коли я виросту буду вбивати на п"ять

Вірші українською

Спогади про Тбілісі

Тут мешкали сто племен, тут кожен своє робив:
хто гадав, хто гроші міняв, хто круг гончарний крутив,
хто вулиці замітав,
хто над годинниками длубався,
хто у дому прибирався,
хто по дворах блукав,
під шарманку співав.

А шарманка, що книжка з картинками, строката, проста ,
що ж ти співаєш, про яку розлуку, - справа пуста,
який щасливий квиточок витягне з коробка
скорчена пташина рука?

Поворожи, папуго, все вирішено давно,
просіяно крізь решето, розсипано, як пшоно,
а зі ста племен завжди залишається тільки одне,
а чому - не питайте мене.
дев'яносто дев'ять зайвих, колишніх,
де ви тепер? Куди
пішли? і Той, кому слава в вишніх,
за вами брами зачинив назавжди..