Вірші українською

[borkhers]

Спогади про Тбілісі

Тут мешкали сто племен, тут кожен своє робив:
хто гадав, хто гроші міняв, хто круг гончарний крутив,
хто вулиці замітав,
хто над годинниками длубався,
хто у дому прибирався,
хто по дворах блукав,
під шарманку співав.

А шарманка, що книжка з картинками, строката, проста ,
що ж ти співаєш, про яку розлуку, - справа пуста,
який щасливий квиточок витягне з коробка
скорчена пташина рука?

Поворожи, папуго, все вирішено давно,
просіяно крізь решето, розсипано, як пшоно,
а зі ста племен завжди залишається тільки одне,
а чому - не питайте мене.
дев'яносто дев'ять зайвих, колишніх,
де ви тепер? Куди
пішли? і Той, кому слава в вишніх,
за вами брами зачинив назавжди..