verses

***
Сюжет Рождества постоянен. Иное дело - пейзаж.
Северный или южный, сельский ли, городской.
Поможет делу художника дополнительный персонаж:
крестьянин с вязанкой хвороста, или бдительный страж,
заказчик-епископ у пещеры в толпе людской,
ликующей и дивящейся - что за ажиотаж?

А вот и сани едут мимо по снежной степи,
унылую песню поет, замерзая, ямщик- бородач,
а вот и солдаты штыками вперед идут в цепи,
а вот и другого младенца баюкает мама - спи!
А вот к эшафоту в телеге жертву везет палач.
Вот зеков конвой ведет - шаг в сторону не ступи.

Шаг в сторону от Рождества - и сколько мирских затей!
Война и разбой, торговля, в том числе и собой.
Вот пионерские галстуки на шеях советских детей.
Вот рабочий идет к свободе через запой,
Вот грешник идет к Спасению узкой тропой,
поскольку к Спасению нет широких путей.

Шаг в сторону - видишь жизнь такой, какою была,
какая есть и будет - природа людей такова.
Но шаг к Рождеству - и видишь все то же - осла и вола,
над яслями облачко ангельского тепла,
в яслях Слово Господне, и что нам людские слова?
И в небе Звезда, что всех нас куда-то звала.

***
Сюжет Різдва постійний. Інша справа - пейзаж.
Північний він, чи південний, сільський, чи міський.
Допоможе справі художника неочікуваний персонаж:
селянин з в'язкою хмизу, чи озброіний вартовий,
замовник-єпископ у печери в юрбі людській,
радісній, що дивується - звідки ажіотаж?

А ось і сани їдуть повз місцевості сніговій ,
сумну пісню співає, ямщик, замерзаючи у санях,
солдати вперед багнетами йдуть в свій останній бій,
а ось і іншого немовлятку заколисує мама - спи, хороший мій!
А ось до ешафоту у возі везе юдея лях. .
Ось зеків конвой веде - крок у бік ступити не смій.

Крок в сторону від Різдва - і скільки різних людей!
Війна і розбій, торгівля, - славетний товар повій
Ось піонерські краватки на шиях радянських дітей.
Ось робочий йде до свободи через запій,
Ось грішник іде до Спасіння на стежці вузький,
до Спасіння немає широких шляхів, то ж йди, мерщій!

Крок в сторону - бачиш долю такою, якою була,
яка є і буде - природа людей не нова.
Але крок до Різдва - і бачиш все те ж - осла і вола,
над яслами хмарка ангельського тепла,
в яслах Слово Господнє, і що нам людські слова?
І в небі Зірка, що всіх нас кудись вела.

9.01.17