Вірші українською
Nov. 22nd, 2016 12:55 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
***
Бережу твій сон, тому що бажав завжди
бути героєм твоїх сновидінь, що прийшов туди,
залучений несвідомою силою твоєї уяви,
не підвладний законам логіки, тяжіння, слави.
безмозкий - дарма, що сивий, як всі діди.
Сама розсуди - навіщо тобі здався похмурий дід,
у перспективі - старець, інвалід, дармоїд,
той, що собі під ніс чиїсь рядки бурмоче ,
проклинає молодість, покаятися в провинах не хоче,
забуває усе, що забувати не слід.
Краще бути примарою залученою в політ або біг,
чи двогорбим верблюдом, що у Ноїв ковчег проникнути ледве зміг,
або кентавром, шо топче зелені лучки Еллади,
трагічною тінню на тлі світової клоунади,
пушкінським Чорномором, що юність Людмили беріг.
Бо в сновидіннях твоіх, здається, в мене ще є
деякі шанси,так літо останнє тепло віддає,
й думок сумних броунівська штовханина
душу мутить, чорний кіт сидить біля тина,
й тремтить у грудях втомлене серце моє.
***
Приморське місто завжди - перевалочний пункт.
Спустошує трюми, повій морякам здає ,
сує в широкі роти діткам тропічний фрукт,
відправляє товар у столицю - але щось прилипне до рук.
Тому у кожного щось у кишені є.
Тому - липкість рук ( ніякого обману)- то є закон
роботи митної служби, прокурора і торгашів.
Просто перевантажують з трюму у товарний вагон,
проти богів торгівлі і прибутку не погрішив.
Тому - південний акцент і змішання мов,
тому навіть діти під вечір їдять банан чи ананас .
Тіла важкі, набряклі, у дітей. як у мами, немов -
худоба не порок, але худий не вхожий до нас
Тому - пишні булочки, хали і кренделі.
Тому підчеревок, окіст, ще й на хліб трохи ікри.
Тому море з'їдає землю - морю бракує землі
Тому по затоці ковзають білесенькі катери.
Тому, як у Пушкіна, гармати кожен вечір палять,
і шахісти сваряться, хоч рота їм кляпом закрий.
Тому повітряні змії легко над пляжем парять .
І лоток з морозивом котить вздовж бульвару старий.
Бережу твій сон, тому що бажав завжди
бути героєм твоїх сновидінь, що прийшов туди,
залучений несвідомою силою твоєї уяви,
не підвладний законам логіки, тяжіння, слави.
безмозкий - дарма, що сивий, як всі діди.
Сама розсуди - навіщо тобі здався похмурий дід,
у перспективі - старець, інвалід, дармоїд,
той, що собі під ніс чиїсь рядки бурмоче ,
проклинає молодість, покаятися в провинах не хоче,
забуває усе, що забувати не слід.
Краще бути примарою залученою в політ або біг,
чи двогорбим верблюдом, що у Ноїв ковчег проникнути ледве зміг,
або кентавром, шо топче зелені лучки Еллади,
трагічною тінню на тлі світової клоунади,
пушкінським Чорномором, що юність Людмили беріг.
Бо в сновидіннях твоіх, здається, в мене ще є
деякі шанси,так літо останнє тепло віддає,
й думок сумних броунівська штовханина
душу мутить, чорний кіт сидить біля тина,
й тремтить у грудях втомлене серце моє.
***
Приморське місто завжди - перевалочний пункт.
Спустошує трюми, повій морякам здає ,
сує в широкі роти діткам тропічний фрукт,
відправляє товар у столицю - але щось прилипне до рук.
Тому у кожного щось у кишені є.
Тому - липкість рук ( ніякого обману)- то є закон
роботи митної служби, прокурора і торгашів.
Просто перевантажують з трюму у товарний вагон,
проти богів торгівлі і прибутку не погрішив.
Тому - південний акцент і змішання мов,
тому навіть діти під вечір їдять банан чи ананас .
Тіла важкі, набряклі, у дітей. як у мами, немов -
худоба не порок, але худий не вхожий до нас
Тому - пишні булочки, хали і кренделі.
Тому підчеревок, окіст, ще й на хліб трохи ікри.
Тому море з'їдає землю - морю бракує землі
Тому по затоці ковзають білесенькі катери.
Тому, як у Пушкіна, гармати кожен вечір палять,
і шахісти сваряться, хоч рота їм кляпом закрий.
Тому повітряні змії легко над пляжем парять .
І лоток з морозивом котить вздовж бульвару старий.