(no subject)
Dec. 13th, 2018 06:11 amЩе декілька речень про одеську літературу, написану в Москві славетними письменниками, народженими в Одесі.
Я залюбки читав іх у молоді роки. Ми розмовляли цітатами з Ільфа й Петрова й Бабеля. Багрицький був одним с моіх улюбленців. Але зараз, скажу відверто, я дивлюсь на літераторів з Одеси трохи інакше. Бо вони були майже усі (за виключенням Жаботинського й Катаєва останніх років його життя) талановитими, але радянськими письменниками. Може й занадто радянськими. Вони повязали своє життя й творчість з більшовистським режимом. Чомусь багато з них були близьки з карними органами. Бабель, наприклад, казав Надії Мандельштам, шо пьє виключно с чекістами. Що тягнуло іх до цієї клоаки?
Бажання безпечного життя (насправді - дуже небезпечного!), чи якийсь моральний дефіціт? Не знаю.
Але участь у вікнах Югроста й пряма участь у громадянській війні, багаторічна праця у радянській пресі, була значною частиною іх життя.
Я залюбки читав іх у молоді роки. Ми розмовляли цітатами з Ільфа й Петрова й Бабеля. Багрицький був одним с моіх улюбленців. Але зараз, скажу відверто, я дивлюсь на літераторів з Одеси трохи інакше. Бо вони були майже усі (за виключенням Жаботинського й Катаєва останніх років його життя) талановитими, але радянськими письменниками. Може й занадто радянськими. Вони повязали своє життя й творчість з більшовистським режимом. Чомусь багато з них були близьки з карними органами. Бабель, наприклад, казав Надії Мандельштам, шо пьє виключно с чекістами. Що тягнуло іх до цієї клоаки?
Бажання безпечного життя (насправді - дуже небезпечного!), чи якийсь моральний дефіціт? Не знаю.
Але участь у вікнах Югроста й пряма участь у громадянській війні, багаторічна праця у радянській пресі, була значною частиною іх життя.