вірші українською

[borkhers]

***

Що користі нам від посту? - запитали у Зюси хасиди.
Постуємо, живемо на хлібі та й на воді,
але чистими ми не стали, вже краще б ми були ситі.
Коли - голодуємо, не про Бога, про їжу ми думаємо тодi.

Зюся відповіда: не сколомотуйте мене думками своїми.
Бач, розкажи їм про те-про се- хоч котися ти колесом.
Навіть коні можуть вважати себе янголами і святими,
поки не встромилися мордами в годівницю з вівсом.

Стримання це- ніщо, якщо люди ледащі.
Легко сказати! Мудреці сивочолі зрання
перед Царем Царів роззявляють беззубі пащі.
широко, немов дзьоби - як оте пташеня.

Пiст завершився - благочестя як не бувало!
Мабуть, рот - головна частина нерозумної голови.
Коли попостившися наїлися та й попили чимало,
тоді свою сутність перед Богом явили ви!

7.02.18

***
Его расстреляли в тридцать восьмом или тридцать девятом.
Говорили за то, что он был "самосвятом".
Его рукополагали миряне плюс высохшая десница.
Сегодня такое и в страшном сне не приснится.
Но это было в в храме святой Софии, было впервые.
И ангелы рядом стояли, как часовые.
И святость была как чернила в чернильнице-невыливашке.
Или как похоть в злобном старостильном монашке.
Це було у Києві де ніс Дніпро свою хвилю
від Володимира-князя митрополиту Василю.
Ох, недовго можна було єпископу бути жонатим!
Й де те православ'я с жонатим єпископатом?
Де канони Києва на зразок двадцятого року?
Чи є місце в храмі апостолу чи пророку?
Стоит митрополит перед Христом распятым.
Оба были расстреляны вместе в тридцать девятом.