вірші українською

[borkhers]

Томазо да Челлано

Dies Irae

Прийде день Господня гніву,
все впаде в вогняну зливу -
чуй Сибілу прозорливу!

Як ми будемо тремтіти,
як Суддя прийде судити,
нас по правді, грішні діти!

Як труба тоді заграє,
що мерців з могил збирає
до Престолу, що воссяє!

Смерть з природою відступить,
хто провину там іскупить?
Як творінню суд наступить?

Ось і Книгу розгорнули -
всі гріхи людські минулі
всі провини, що поснули.

Ось Суддя на Трон сідає.
Все приховане Він знає,
всіх за все він покарає!

Як мені відповідати?
Де заступника шукати,
як тремнять і ті, хто святі?

Цар у величі сідає.
Тільки Він, хто світ тримає,
рятувати силу має!

Так згадай Ісусе святий,
що за мене ти розп'ятий,
що Тобою з пекла взятий!

Сповідаючи, втомився,
бо на землю Ти спустився,
щоб надії не лишився!

Вислухай, Суддя, хай буду -
я прощен Тобой до Суду,
я зрадію цьому чуду!

Ось, як винний, я зітхаю,
каюсь, плачу та ридаю,
на відпущення чекаю.

Ти розбійника й Марію
виправдав, я, грішний мрію -
дай й мені якусь надію.

Ох, не варті покаяння!
Що Тобі мої благання!
Ти надія ми остання!

Милосердя Свого ради
дай ми місце в Свому стаді,
все в руках Твоєї Влади!

Засудивши нечествих,
ти в вогні на щент спалив їх.
Дай ми місце між щасливих!

Я молю Тебе уклінно -
не веди мене до тліну,
пригадай мою кончину!

О, яке в цей день ридання!
З праху силой покаяння
возведи загиблих, Боже,
Ти є той, хто все це може!

Боже милостивий!
Даруй їім вічний спокій.

Амінь.