Вірші українською

***

Влада, як та амеба, ділиться на два, але не до кінця.
Статура різна, але є схожість в рисах лиця
неможливо її приховати -
хіба що в землю зарити, де ви, лопати?.
Хто ховає владу - володарює:їм крематорій-рай.
Знають володарі: скільки ти не вмирай,
панування і рабство безсмертні. Їх шлюб не розірвати ніяк.
Він звершився на небесах: арешт - вирок - барак.
А ці - крізь стрій охорони кадилак-броньовик-молодець,
який котить, в нікуди не звертаючи, навпростець.
Чим густіша темрява, тим яскравіше фари сліплять
злодійські очі хороших, чесних хлопців - очі болять.
Пам'ятаєте пісню про зустрічного? Але ж зустрічних як таких
не сталося, по вищій мірі, не залишилося проміж живих.

***

дитячі малюнки сонечко молнишко травичка і деревце
творіння Божого начерки чорняки
ось на фото дитяче мисляче немислиме лице
хлопчик в матросці прозорий як усі малюки

притискає до грудей іграшку ведмедика або коня
реальний світ нестерпний й жорстокий насамперед
добре коли мама згори дивиться на дитину зрання
коли кінь дерев"яний та триколісний велосипед

verses

***

малыш бежит к огромной женщине с плачем
но с каждым шагом его она все дальше и ниже
а мы не плачем мы в классики весело скачем
и гипсовый бюст тирана улыбается в каждой нише

и пионерский костер во тьме горит не сгорает
и помнит ребенок в песне только первую строчку
мы твердо знаем что мама не умирает
но сжимается отдаляется и превращается в точку