Из Василя Махно
Jan. 6th, 2012 09:34 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
borkhersВасиль Махно
2012
двенадцатый как апостол нас год догоняет праздник
на мосту Бруклинском в джинсах и кедах красных
играют ему троисты Мадонна Гага и Джексон
а мне поют колядники с базара и хоры
поет Федько словно ангел подпевают в хлеву коровы
God bless you!
каждый рождественский год - его петарды с фольгою
разбудит меня пшеницею - рождественскою кутьею
и спросит меня о апостоле в кедах который приблизясь
притулился что твой небоскреб - джинсы и свитер
электронное слово то ли фейсбук то ли твиттер
ибо с бумагой кризис
значит двенадцать апостолов значит двенадцать печатей
век поэтический требует все прощать и
раздать стихи на листочках бомжам выйдя на площадь
потому что поэзия это речь птицы и рыбы
речь которую мы пропили и прокурили
но сердце ее полощет
я знаю что сердце наше мотор полный рокота стука
я знаю что меж словами межи не переступишь
я знаю что рыбы уснули и под водой жируют
что все замыкается в круг и образует завязь
что же ты колотишься в клетку птице на зависть
сердце поешь вживую
я знаю все пожелания пустопорожни наши
они на этикетках Coca Cola і Pepsi как неизбежность чаши
брусчатка Нью Йорка, его кирпичи, музыка кантри
палатки плакаты о равенстве на Уолл-стрит почему-то
потом тюрьма уголовное дело шито раздуто
три на три
в годах рыбаках и рыбах что там нашел ты
двенадцать замков навесных на щеколдах
одну Отчизну а то и две что на тебя свалились
и тысячи слов что всякий раз недостижимы
получается так в поисках пригоршни белой сажи мы
черной покрылись
когда три джазиста синкопами колышут снега которых
тут ждут годами когда б не столетьями ветра шорох
бухгалтер рождественский запускает ладонь секретарше
между бедер бутылка вина прошлогоднего урожая
не кричите пророки геенною угрожая
бахус будет постарше
Никто не расскажет нам каковы проценты на Уолл-стрите
что означают слова которые вы говорите
что есть пророческий стих и колодки разве могли вы
понять пришли на чтенья но верим словам протеста
и кто заказал этот джаз тяжелые звуки оркестра
как масло оливы
а узнать бы зачем на рождественском этом концерте
играет джаз а пророки воспевают Господа в церкви
и снег которого я так заждался двенадцать
пророков двенадцать лет в Нью Йорке все в кучу
обвивая гирляндами убогость рождений и эту толкучку
народов и наций
сойдутся джазисты и со здешнего рынка селяне
на площади Времени мы закусим промерзлым салями
пригласим в компанию местную проститутку
меж бронхами сжато сердце пустопорожне
и даже слово оглядеться нам не поможет
закутайся в куртку
Двенадцатый год музыкант в январском сабвее
для понта цветастый шарф закрутив на шее
для пенья духовный псалом серафимы и херувимы
и пахнет псалом зеленоватым ветром паслёна
я верю не времени верю поэтам на слово
я знаю кто с ними
я знаю кто с нами - за мною воздух крылья
габардин тяжелый муза мне его прикрутила
я знаю пустые сердца и слова в рождественском доме отчем
речь записана цепью кириллических знаков с тобою
укрылись речью как снегом мы с головою
мы последние в общем
2012
я знаю що рік здоганяє дванадцятий як апостол
в кедах червоних і джинсах на Бруклинськім мості
грають йому троїсті – Мадонна Ґаґа і Джексон
співають мені базарські колядники і хори
співає Федьо як ангел - співають в хліві корови
God bless you!
кожен цей рік різдвяний – його фольга і петарди
будить мене пшеницею - й нею буде питати
про того апостола в кедах що затуливсь хмародером
про слово яке злетіло - і в електронному друці
ще зачепилось в новинах твітері і фейсбуці
криза з папером
значить дванадцять апостолів - значить 12 печатей
вік поетичний каже кожному все прощати
і переписані вірші роздати бомжам на площі
тому що поезія – бачиш – мова птахів і риби
мова яку ми з тобою випили і прокурили
серце яку полоще
я знаю що серце наше торохкотить мотором
я знаю межи словами межі які не повториш
я знаю що риби заснули і запасаються жиром
що все замикається в колі й зав’язується у квітку
серце чому колошматиш собою об клітку
співаєш на живо?
я знаю що всі побажання порожні – вони на часі
пляшки Coca Cola і Pepsi немов призначені чаші
бруківка Нью-Йорка і цегла й вогні електричні
намети й плакати про рівність чомусь на Волл-стріті
а потім в’язниця і справи на всіх шиті-криті
і тричі по тричі
кого ти хотів розпізнати в рибах роках й рибалках?
дванадцять замків причеплених при дванадцяти клямках?
одну батьківщину – чи дві що на тебе звалились
і тисячі слів що стають щораз знов недосяжні
і віриш що в чорній є пригорща білої сажі
хоч чорною ми обмастились
коли три джазисти в синкопах сніги твої колихають
коли на сніги ті півроку й століття чекають
різдвяний бухгалтер бере рахівницю під пахву
і пляшку вина з урожаю минулого року
ну ж додамо наші статки панове пророки
вітається бахус
ніхто нам не скаже які на Волл-стріті відсотки
що значать пророчі стихи і що значать колодки
що значать слова якщо ми їх не так розумієм
чому ми зійшлись для читання - а вірим протесту
і хто їх замовив - цей джаз - цю хрипливу оркестру
важку як олія
нам треба дізнатись чому у різдвянім концерті
співає цей джаз і співають пророки у церкві
цей сніг на який зачекався я нині - й дванадцять
пророків – й дванадцять років у Нью-Йорку
обвивши ґірляндами вбогість народження й шопку
народів і націй
зійдуться джазисти і прийдуть базарські селяни
на площі Часів ми закусим примерзлим салямі
і навіть шалаву місцеву запросим до нашого гурту
бо час затискає між бронхами серце порожнє
і навіть слова роздивитися не допоможуть
закутайся в куртку
дванадцятий рік - музикант у січневім сабвею
для понту закручений шалик повісив на шию
для співу – стихи і духовні псалми й херувими
і пахне псалом зеленавим повітрям пасльону
я вірю не часові - я вірю поетам на слово
я знаю хто з ними
я знаю хто з нами - за мною повітря і крила
цупкий габардин який муза мені прикрутила
я знаю це серце порожнє - слова ці різдвяні
цю мову що стала писатися шрифтом кирилиць
ми нею мов снігом із головою накрились
тому що останні
2012
двенадцатый как апостол нас год догоняет праздник
на мосту Бруклинском в джинсах и кедах красных
играют ему троисты Мадонна Гага и Джексон
а мне поют колядники с базара и хоры
поет Федько словно ангел подпевают в хлеву коровы
God bless you!
каждый рождественский год - его петарды с фольгою
разбудит меня пшеницею - рождественскою кутьею
и спросит меня о апостоле в кедах который приблизясь
притулился что твой небоскреб - джинсы и свитер
электронное слово то ли фейсбук то ли твиттер
ибо с бумагой кризис
значит двенадцать апостолов значит двенадцать печатей
век поэтический требует все прощать и
раздать стихи на листочках бомжам выйдя на площадь
потому что поэзия это речь птицы и рыбы
речь которую мы пропили и прокурили
но сердце ее полощет
я знаю что сердце наше мотор полный рокота стука
я знаю что меж словами межи не переступишь
я знаю что рыбы уснули и под водой жируют
что все замыкается в круг и образует завязь
что же ты колотишься в клетку птице на зависть
сердце поешь вживую
я знаю все пожелания пустопорожни наши
они на этикетках Coca Cola і Pepsi как неизбежность чаши
брусчатка Нью Йорка, его кирпичи, музыка кантри
палатки плакаты о равенстве на Уолл-стрит почему-то
потом тюрьма уголовное дело шито раздуто
три на три
в годах рыбаках и рыбах что там нашел ты
двенадцать замков навесных на щеколдах
одну Отчизну а то и две что на тебя свалились
и тысячи слов что всякий раз недостижимы
получается так в поисках пригоршни белой сажи мы
черной покрылись
когда три джазиста синкопами колышут снега которых
тут ждут годами когда б не столетьями ветра шорох
бухгалтер рождественский запускает ладонь секретарше
между бедер бутылка вина прошлогоднего урожая
не кричите пророки геенною угрожая
бахус будет постарше
Никто не расскажет нам каковы проценты на Уолл-стрите
что означают слова которые вы говорите
что есть пророческий стих и колодки разве могли вы
понять пришли на чтенья но верим словам протеста
и кто заказал этот джаз тяжелые звуки оркестра
как масло оливы
а узнать бы зачем на рождественском этом концерте
играет джаз а пророки воспевают Господа в церкви
и снег которого я так заждался двенадцать
пророков двенадцать лет в Нью Йорке все в кучу
обвивая гирляндами убогость рождений и эту толкучку
народов и наций
сойдутся джазисты и со здешнего рынка селяне
на площади Времени мы закусим промерзлым салями
пригласим в компанию местную проститутку
меж бронхами сжато сердце пустопорожне
и даже слово оглядеться нам не поможет
закутайся в куртку
Двенадцатый год музыкант в январском сабвее
для понта цветастый шарф закрутив на шее
для пенья духовный псалом серафимы и херувимы
и пахнет псалом зеленоватым ветром паслёна
я верю не времени верю поэтам на слово
я знаю кто с ними
я знаю кто с нами - за мною воздух крылья
габардин тяжелый муза мне его прикрутила
я знаю пустые сердца и слова в рождественском доме отчем
речь записана цепью кириллических знаков с тобою
укрылись речью как снегом мы с головою
мы последние в общем
2012
я знаю що рік здоганяє дванадцятий як апостол
в кедах червоних і джинсах на Бруклинськім мості
грають йому троїсті – Мадонна Ґаґа і Джексон
співають мені базарські колядники і хори
співає Федьо як ангел - співають в хліві корови
God bless you!
кожен цей рік різдвяний – його фольга і петарди
будить мене пшеницею - й нею буде питати
про того апостола в кедах що затуливсь хмародером
про слово яке злетіло - і в електронному друці
ще зачепилось в новинах твітері і фейсбуці
криза з папером
значить дванадцять апостолів - значить 12 печатей
вік поетичний каже кожному все прощати
і переписані вірші роздати бомжам на площі
тому що поезія – бачиш – мова птахів і риби
мова яку ми з тобою випили і прокурили
серце яку полоще
я знаю що серце наше торохкотить мотором
я знаю межи словами межі які не повториш
я знаю що риби заснули і запасаються жиром
що все замикається в колі й зав’язується у квітку
серце чому колошматиш собою об клітку
співаєш на живо?
я знаю що всі побажання порожні – вони на часі
пляшки Coca Cola і Pepsi немов призначені чаші
бруківка Нью-Йорка і цегла й вогні електричні
намети й плакати про рівність чомусь на Волл-стріті
а потім в’язниця і справи на всіх шиті-криті
і тричі по тричі
кого ти хотів розпізнати в рибах роках й рибалках?
дванадцять замків причеплених при дванадцяти клямках?
одну батьківщину – чи дві що на тебе звалились
і тисячі слів що стають щораз знов недосяжні
і віриш що в чорній є пригорща білої сажі
хоч чорною ми обмастились
коли три джазисти в синкопах сніги твої колихають
коли на сніги ті півроку й століття чекають
різдвяний бухгалтер бере рахівницю під пахву
і пляшку вина з урожаю минулого року
ну ж додамо наші статки панове пророки
вітається бахус
ніхто нам не скаже які на Волл-стріті відсотки
що значать пророчі стихи і що значать колодки
що значать слова якщо ми їх не так розумієм
чому ми зійшлись для читання - а вірим протесту
і хто їх замовив - цей джаз - цю хрипливу оркестру
важку як олія
нам треба дізнатись чому у різдвянім концерті
співає цей джаз і співають пророки у церкві
цей сніг на який зачекався я нині - й дванадцять
пророків – й дванадцять років у Нью-Йорку
обвивши ґірляндами вбогість народження й шопку
народів і націй
зійдуться джазисти і прийдуть базарські селяни
на площі Часів ми закусим примерзлим салямі
і навіть шалаву місцеву запросим до нашого гурту
бо час затискає між бронхами серце порожнє
і навіть слова роздивитися не допоможуть
закутайся в куртку
дванадцятий рік - музикант у січневім сабвею
для понту закручений шалик повісив на шию
для співу – стихи і духовні псалми й херувими
і пахне псалом зеленавим повітрям пасльону
я вірю не часові - я вірю поетам на слово
я знаю хто з ними
я знаю хто з нами - за мною повітря і крила
цупкий габардин який муза мені прикрутила
я знаю це серце порожнє - слова ці різдвяні
цю мову що стала писатися шрифтом кирилиць
ми нею мов снігом із головою накрились
тому що останні
