borkhers | вірші українською

***
хто не з нами, звісно, - той проти нас.
подивіться, люди, - увесь реакційний світ.
але ж на вулиці літо. продають хлібний квас.
господи, як же пахне духняний липовий цвіт!

які дівчата йдуть дивитись вечірнє кино
про мужність якогось радянського розвідника.
на коротких хвилях радіо - інформаційне лайно.
підкидає ядерну зброю американська рука.

але ж продають морозиво, до речі, дуже смачне.
ленінградське у шоколаді, молочне, або пломбир
жебрак на розі співає щось тяжке і сумне.
мабуть на ідиш, ймовірно - про боротьбу за мир

про мертвий світ, в якому він був молодим,
міг працювати й залицятися до дівчат.
коли сонце одеське гріло й сяло над ним,
відбиваючись від води мов від старих свічад.

спираючись на милицю, тягне акордеон
болить плече й німіє права рука.
а за спиною жебрацькою мармуровий Лаокоон
з відбитим фалосом - доля в нього така.