вірші українською

[borkhers]

***
Як все змінилося, друже! Здається - ще мить,
вітер повіє й затягне небесну блакить
чорна, небачена хмара.
Йде назустріч повсталий з гробівки мрець,
йде просто неба, йде навпростець -
привид, примара.

Як все змінилося, брате! Сам себе не впізнаю.
Де я опинився, де душу згубив свою,
невже ж у раї?
Ні, бо сумне життя-почуття-небуття,
пасхальне ягня чи різдвяна куття -
сенсу на має.

Як все змінилося, сестре! Імла навкруги.
Нема кого полюбити, кому сплатити борги,
кому пожалітись на долю.
Пересічна людина тинається взад-вперед,
хитається, мов на вітру очерет
від жаху, від болю.

Як все змінилося, мати! Завісою хмар
простір покритий, й на серці тягар.
сумно та нудно, як пишуть, нема кому руку.
Трава забуття - та що там, у траві?
Шарманка співає в дурній голові
розлуку-розлуку.

серпень 2016