verses

[borkhers]

***
до Нового Року пора притерпітися до погоди:
дощ зі снігом, в пропорції, що не виходить з моди
зимової Одеси, яка не є, а зима на дворі.
людина ковзає - травматолог стоїть на сторожі.
розвідник розгадує плани ворожі
інтелігент читає новітню книжку
злодій мріє про секс, як про вдалу крадіжку.
туляться один до одного будинки старі.

печі не діють - димоходи давно забиті.
люди думають про нащадків - предки давно забуті.
краєзнавець, що твій короїд, хід прогризає убік
в томах архівних, в звітах, в бухгалтерських папках.
сезон кабінетних досліджень в теплих халатах і тапках.
дівчатам можна до весни не думати про ганчірки.
темніє рано й замість Різдвяної зірки
на штучному супутнику до землі підбирається Новий Рік .

***
Грудень оточений марами.
Взимку все наче вмирає.
Зірка сховалась за хмарами.
Астролог шляху не знає.
Ні сансари немає, ні карми.
Вітаєм, святий Миколає!

Приходиш до нас с подарунками,
що нам з ними робити?
Покрите скло візерунками -
білі північні квіти.
Радують нас малюнками
наші малиї діти.

Малюнками - снігом, ялинками.
Йди до нас, Божіє Слово
Життя - як дорога з зупинками.
Одна з них - Різдво Христове.
З вогнями, з різдвяними ринками -
не депресуйте, панове.

Не депресуйте, будь ласка,
станьте в святкове коло.
Все розгладить Різдво, як праска.
Правда, святий Миколо?
Тривога спаде, як маска.
Спокій й тиша навколо.

Не лякай нас, Господи, карами.
Ми сами себе лякаєм.
Зірка сховалась за хмарами.
Ніч,а шляху до Тебе не знаєм.
Грудень оточений марами.
Ми їх розвіяти маєм.

****
чотири пари штанів над ними спідниця одна
пам'ятник катерині в одесі жезл в кулаці
символізує фалос чого не знали митці
кажуть люди під бронзовою спідницею видна
самі знаєте хто або що у цариці вона
розпустлива й розпушена й в неї немає дна, ,
вона має звички хижої риби в каламутній воді
як спіймає тебе за яйці що будеш казати тоді?

ще говорять що під спідницею на коханціі сидить
фаворит поганяє коханцем не відає що творить
солодкою звичкою найбільшої з владних блудниць
ціле місто чумне як повія й не поробиш ниць

що не входить у протиріччя із самою чумою
і холерою як таковою

все одне симпатичних щурів портових повки
сунуть усюди рожеві носи залюбки

є повір'я одного прекрасного дня
всі щури зрання
залізуть під ту ж спідницю в ту ж діру як би там є нора

якщо таке станеться те говорять не до добра