verses

[borkhers]

***
крохи с барского стола
за столетье до тепла
эх зимушка зима
ледниковая была
вышла из себя сама

вот идут отставники
подняты воротники
в куртках те кто помоложе
им не подадут руки
дед мороз бежит по коже

что смеешься идиот
дело к пенсии идет
пьет сосед по кухне справа
хорошо что не поет
этих дней не смолкнет слава

не померкнут никогда
эти зимние года
эти блеклые картинки
не исчезнут без следа
приходите на поминки

приходите стол накрыт
изучайте зимний быт
вот селедка на газете
выпей с горя будешь сыт
будешь жив на сером свете

***
Ти був портретом невдалим на папірці сто гривень.
Рівень наш нижче плінтуса, й не підвищити рівень.
Довгі вуса, ще й на голові папаха.
Голова без папахи все одне, що хата без даху.
В голові зріє гасло - "ні жида, ні ляха!".
А краще було б, щоб "ні пригнічення, ні неволі!",
й що нам, Тарасе, та булава у чистому полі?
В голові зріє гасло: "різати католика!"
Різати католика - чи то є чеснота велика?
Чи нема над нами у небі Єдиного Бога?
Що ж ти плачеш, моя Вкраїно, мати убога?
Що тебе приспали злі, приспали та обікрали,
те, що залишилось, то добрі люди прибрали.
Й де там ті ляхи, й де там оті пархаті?
Рідне вкрадене маємо в рідній порожній хаті.
Що нам ті ґрати і мури, що нам п'ятикутні зорі?
З днем народження, лікарю наш похмурий, ми твої хворі.
Хворі на жалюгідність, на дрібничковість.
Історія тієї хвороби - сумна та жахлива повість.
З днем народження, наш Тарасе, наша шалена совість.