вірші українською

[borkhers]

***
війна пиятика смерть у старих піснеспівах
ніч наповнена сонмом духів жахливих
везе козак до ляхів чи в московію порожню мрію
не підіймайте люди повіки нашому Вію

сиди сиди брате Хомо у магічному колі
як тебе навчили в в радянській середній школі
ревуть воли бо ясла порожні й коні не винні
чи паночка чи той Ленін дивиться з домовини

за щасливе дитинство партіі щира подяка
спи під кришталевою кришкою лисий чортяко
сиди сиди брате Хомо у старій капличціі
молися брате щоб те минуле потонуло у річці

ой сидить під дубом Мамай пісню стару співає
про те що століття йдуть а темна ніч ще триває
а в пісні нема нічого крім смерті вина та суму
як у дротах нема нічого крім електрічного струму

Хмельниччина

Залюбки рубали ж"да, різали католика,
мабуть, в тому була потреба велика.
а якщо й свого брата зарубиш зненацька,
так з чужої крові зростає слава козацька.

Кров'ю цвіте-розквітає слава, як в полі маки,
що наробили ви з нами, панове гайдамаки!
Гостра козацька шабля чекає ляха.
А гайдамаку у ляха - або кол, або плаха.

А геврею єдино ліворуч, або праворуч,
бо загибель завжди та усюди - поруч.
Що турчин, що татарин, усякий, хто хоче вбити -
вб'є не дивлячись, хто тут жінки чи діти.

Ой, Богдане-гетьмане, велика тобі догана,
що ведеш під узці Україну, до московського хана!
Йдеш, гетьмане, герою, у крові по коліна,
а за тобою як шкапа плететься твоя Україна.

До кремлівських веж, та у Спаськи брами,
а волю свою залишив, Богдане, за морями-горами,
плаче воля твоя з повиною головою
разом з ляхами та гебреями загубленими тобою