вірші українською

[borkhers]

Канон Андрія Критського. Піснь четверта

Ірмос

Почув пророк при Пришестя Твоє святе,
й жах охопив його як дізнався про те,
що хочеш від Діви родитися,
й чоловікам явитися,
й сказав пророк: Господи, Боже мій!
Почув я звістку про Тебе й здригнувся. Слава Силі Твоій!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Діл Своіх не попиши, не відкидай мене пріч,
як відкидають люди зіпсовану річ,
хоч єдин я сгрішив тобі, Правосудне, сгрішив більше всіх,
але силою Ти Своєю вибачаєш усякий гріх.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Наближається смерть, о душе, наближається, але не дбаєш ти!
Час скорочується, душе, ти живеш посеред марноти.
Не готуєшся, пробудись, бо вже близько Суддя!
Як сон, як цвіт минає твоє життя!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Пробудись, о душе моя! Замислись, що накоїла ти?
Всі гріхи твої перед очами постав й сльози пролій!
Звернись до Христа, благай Його: Попусти!
Хай очистить Він тебе у благодаті своій!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Усі гріхи, ганебні діяння, усяке зло я створив
ділом, словом, думкою, наміром я сгрішив.
у гріхах своїх я перевершив усіх
Де сьози знайду, щоб гідно оплакати їх?

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Тому й засудила мене совість моя назавжди.
Бо жива ще вона, й жорстокі її суди.
Судде, Визволителю й Провидче, визволи та спаси,
помилуй того, хто зло створив у короткі життеві часи!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Драбина, що бачив Яків, ясний доказ тому,
що можливе сходження по діянням та по уму.
Хочиш жити ділами та розумом, як патріарх колись,
у спогляданні та мудрості обновись!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Спекоту й мороз виносив патріарх, й непосильну працю зізнав.,
Й нагороду взяв - двух жінок - не марно він працював!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Ці дві жінки - діяння та розум. Тут - глибина:
Діяння - то Лія багатодітна, розум - Рахіль бо праці потребувала вона.
То ж без праці ні споглядання, ні розуму ні діянь
не здобудеш, душе моя, то ж в каятті повстань!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!