вірші українською

[borkhers]

***
я жив серед наклепників, крадіїв та катів.
ми цього не розуміли, бо були неслухняні діти.
не зупинили мне на шляху. може, ніхто не хотів?
не купили мне. може, не намагались купити?
не давали ціну, яка б влаштувала мене?
не зупиняли, бо сам йти далі не здібен?
щось лежить на серці - важке та сумне.
хтось шепоче у вухо - мовчи , кому ти потрібен?
заплющило очі південне місто моє -
проходь бідолашний, не бійся, я тебе не бачу.
не плач, маленький, бо інший час настає.
я пробачу усім - тільки тобі не пробачу.

***

Тредіаковський любив Росію всім українським серцем.
Згадуючи очі коханки, Пушкін під'їжджав під Іжори.
Декабристи будили Герцена. І, прокинувшись, Герцен
йшов з Огарьовим обніматися на Воробйови Гори.

І ямбічний вірш гримів на безкрайніх просторах.
І на базарах звучали заклики до ямбічної сили.
Через брак кокаїну хлопці нюхали порох,
а селянки ходили до річки в селянському стилі.

І залишивши на березі все, до сорочок зім'ятих,
входили в мерзлякувату воду де коропи і великі раки.
А з заростей на селянок дивилися хлопці-рубаки,
що звиклі до танців в клубі і молодецьких пиятик.

Товариш Ленін курив на площі з Невідомим Солдатом.
На дверях пивний красувався замок амбарний.
Імперія виходила на радість танчикам та гарматам ,
І котив на Захід конвой, як годиться, гуманітарний.