вірші українською

[borkhers]

***
Що я можу сьогодні сказати про рідну Вкраїну?
Що я можу сказати про себе сьогодні?
Душе моя, ти як кава без кофеїну,
що без залишку розчинена у безодні.
Й безодня каже - я тобі на пробачу
ні жартів твоіх, ні гніву, ні суму.
Бо я дивлюся на тебе, але тебе не бачу,
й життя твоє - щось на кштальт електричного струму.

***
Летить по колу риба, фарширован аадреналіном
війсковий льотчик якого щохвилинно підвищують в чині.
Він сидить в тісноті, впираючись в оболонку коліном,
але посміхається - як личить герою з високої далечини.
земляни думають - він ще в космосі, але він вже вдома,
начищає зубним порошком зірку героя - він здивує громаду.
А залізна риба тепер - купа металобрухту, усім відома,
бо вона укріпила репутацію радянського ладу.
Космічна ракета - троянський кінь комунізму.
Зоряні війни вже видно у перспективі.
Світло розпадається в призмі - на те і призма.
Людина розкриває сутність в пролетарському колективі.
Але первісток він - одинак, він замкнутий в велич велику
як в залізній рибі-ракеті на круговій доріжці.
І лежить країна в своїй брехні, покрививши пику.
І колишню славу двоголовий орел збирає по крихці