вірші українською

[borkhers]

***
У сутінках життя, з курячою сліпотою,
під марністю, суцільною хмарністю , як під п'ятою
режиму, тяжкість якого не в репресіях, ні,
в порівнянні з одноманітністю репресії не страшні.
Все тягнеться, немов музика східних країн, б'є барабан..
Раз на рік на екран вилазить постарілий тиран,
і думаєш - виглядає погано, скільки ще жити йому?
не думаючи скільки ще залишилось тобі самому.
Дивуєшся як це так йому вдалося й тобі натомість
розчистити простір навколо, і безглузда злість
стискає тебе за горло - не продихнути.
Пора - гаманець в кишеню, йди за пляшкою злої отрути.
У гастрономі якось порожньо після святкових днів.
Країна страждає, але Спаситель наш теж терпів..
Стоїш біля каси. Картка є? потрібен пакет?
Приходьте ще - спасибі - Попереду останній бенкет.

Три анекдоти

1.

- Ти чув? Рабиновича розстріляли! - Як? Знову його - розстріляти??
- Тссс! Ось він іде ... Мовчимо про це при ньому ...
Завтра, можливо, й нас засудять до страти,
зарубають шашкою, або виженуть з дому,

чи виключать з партії - насолода серед насолод.
чи оберуть в профком, чи здадуть в утиль,
краще манекеном в ательє дерибасівських мод,
смирно стояти, демонструючи людям одеський стиль.

2.

На підвіконні під фіранкою сумно сидять коти.
У молодого рабина
вмирає дружина.
Рабин говорить: мені не знайти дружину краще, ніж ти,
а до тебе подібна
мені не потрібна.

А ти мені теж не потрібний, бо це хвилина остання -
думає Ріва, - пробив мій смертний час.
Що останній подих? Це - гірке зітхання,
або - зітхання полегшення, все залежить від нас.

3.

Якщо мене з'їсть дідько, то вихід один - чорт в штани наклав., .
І людина кихкоче, як ніби йому показали зад,
anus mundi. По Чорному морю пливе біленький пароплав.
Опера до вулиці Леніна звертає красивий фасад.

А поки що виходу два - чи буде війна чи ні,
як війна то виходу два - дві великих біди.
Фіма виходить з вбиральні - Ти вимкнув світло? Відповідай мені!
А Фіма хотів його вимкнути, але не зумів, як завжди.