verses

***
о наши потери! казалось, раз помолись Марии,
не поможет - молитву сотню раз повтори и
все, что утрачено, возвратишь с лихвою.
но я никогда не увижу волошинских облаков Кимерии,
проплывающих над головою.

и смотровая площадка - все это в вашей власти,
все для вас, а не для меня - в зубастой пасти.
что вам до инородца, тем более - до иноверца?
видели очи, что захватили жадные руки имперца?
ешьте, хоть повылазьте.

ешьте вместе с кровью пролитой, с Перекопом
с расстрелами, оккупацией, депортацией, так, галопом,
мчится история, зная, что все завершится развалом.
что до наших жизней - они проходят по узким тропам.
скоро совсем пройдут. дело - за малым.

в нашей жизни важно не делать движений резких.
мне не видеть армянских церквей и крепостей генуэзских,
пещерного города и наклонных улочек Бахчисарая.
мы сходны с тенями на осыпавшихся фресках.
задумался Бог Предвечный, книгу жизни листая.
пересекает небо ласточек стая.

вірші українською

***
хто не з нами, звісно, - той проти нас.
подивіться, люди, - увесь реакційний світ.
але ж на вулиці літо. продають хлібний квас.
господи, як же пахне духняний липовий цвіт!

які дівчата йдуть дивитись вечірнє кино
про мужність якогось радянського розвідника.
на коротких хвилях радіо - інформаційне лайно.
підкидає ядерну зброю американська рука.

але ж продають морозиво, до речі, дуже смачне.
ленінградське у шоколаді, молочне, або пломбир
жебрак на розі співає щось тяжке і сумне.
мабуть на ідиш, ймовірно - про боротьбу за мир

про мертвий світ, в якому він був молодим,
міг працювати й залицятися до дівчат.
коли сонце одеське гріло й сяло над ним,
відбиваючись від води мов від старих свічад.

спираючись на милицю, тягне акордеон
болить плече й німіє права рука.
а за спиною жебрацькою мармуровий Лаокоон
з відбитим фалосом - доля в нього така.

,