вірші українською

***
коли від минулого залишається
збірка міфів у переказі для дітей
молодшого шкільного віку
де немає ні приапа ні фекалій в авгієвих стайнях
а геракл у білій футболці несе олімпійський вогонь
в колишнє бельгійське конго
і ще залишаються білі руїни на тлі синього неба
знайомого нам по листівкам 1907 року

коли від ворога залишається тільки спосіб
приготування кави можна спокійно
пити каву дивитися на руїни
які виглядають гірше
ніж на листівці 1907 року
а небо залишилося таким самим
й каву готують файно
і ти вже викликав таксі в аеропорт
тут вже нема чого робити

***
прожитий в старості день
схожий на напівпрозорий обкатаний хвилею камінчик
знайдений в дитинстві на пляжі
у самої кромки води

він красивий поки вологий
через хвилину він висихає і вже нічим
не відрізняється
від купи таких самих камінчиків знайдених раніше

чи не все одно ніхто тобі не дозволить
унести ці камінчики з собою додому

verses

***
У пчел на лапках следы золотой пыльцы.
На лугу ходят кони с пульсирующими ноздрями.
По пыльным дорогам идут, воспевая, слепцы
с белокурыми мальчиками-поводырями.

По равнине церквушки выросли, как грибы.
Есть кому о дожде помолиться, но некому отозваться.
Есть кому встать из гробов по зову трубы.
Но трубач не спешит, и можно покойников не бояться.

Есть кому на пыльной дороге воспеть хвалу.
Но некому из узелка вытащить медный грошик.
Хорошо бы небесных птиц пригласить к столу.
Но краюха одна, и на всех не хватает крошек.

***

Крыши крыли жестью, толем или соломой.
Ограждали участок штакетником, камнем или железом.
Знакомая улица выглядела незнакомой.
Жизнь кончалась рекой или хвойным лесом.

В речке водились рыбы с чешуей и усами.
В хвойном лесу было больше хищников, чем травоядных.
Облака проплывали под хрустальными небесами.
Молодые люди влюблялись и целовались в парадных.

Видно им сладко было стоять на площадке,
содрогаясь от звука шагов или хлопанья двери.
И они целовались так, как в лесопосадке
трутся мордами друг о дружку шерстистые звери.

На каждом углу был киоск - там продавали газеты.
бесполые манекены молча стояли в витринах.
Дети в магнитофоны ловко вставляли кассеты.
Мамы неловко играли на пианино старинных.

На пианино старинных, большей частью - трофейных.
Папа в трусах семейных прилипал к телеэкрану.
И все тяжелее груз орденов юбилейных
было носить престарелому ветерану.