вірші українською

***

Марія питає волхва: Чого, старий, тобі треба?
А волхв стоіть зі скринькою і що відповісти не знає.
Тьмяніє Зірка Різдва, але яскравіше с неба
Нове Сонце Правди від Бога сяє.

Те й святкують у Віфлеємі та Назареті.
І де та похмура безодня, де страх і трепет?
Все те, що Бог до пори тримав від людей в секреті,
Оголошує світу зараз дитячий лепет

*
Ірод злиться. Дружина думає: "Ось психопат!
Немовля народилося, треба вбити, а він - чекає порад!
І ще - ідіот. Послав би слідом за волхвами солдат!
А цей чекає, коли волхви повернуться назад!

Чекай, чекай, мій великий, такий вже великий ти?
Тебе самого звіздарі, як хлопчика, дурять тут!
Ти сам - злісний підліток,, сваришся до хрипоти ,
Над тобою діти сміються, кричать "Ірод - капут"!

Ну, Храм відбудував , а власну сім'ю разорив.
Стратив синів, скоро стратиш мене, зовсім здурів ".
А Ірод і справді думає "На жаль, дружину не задушив!
Прокляті ближні і рідні !- гірше нема ворогів! "

Дружина тим часом виходить на майданчик, на дах. .
Темна ніч. Тільки стріли свистять по степу ..
Зірки розсипані, як коштовності зі скриньки.невдах
Хтось далеко співає пісню про дівчину, як кохання, сліпу

Але тут не заснеш - якщо вб'ють, так уві сні.
Сяє Зірка нова - но ти за нею не йдеш.
Не знайдеш пророка в вітчизні, бо здається мені -
всі вже страчені, Навіть лікаря не знайдеш.

Дружина глибоко зітхає і думає: "Десь там вони:
в печері схилилася Мати. над Немовлям своїм.
Не мають грошей щоб купити синові пелени
Потрібно порвати одяг, щоб сповити дитину їм.

Немовля лежить на соломі, ослик і віл над Ним
схилили голови. Поруч стоять пастухи.
Входять волхви в печеру - один за одним.
У цю ніч мудреці смиренніше, ніж простаки.

Тільки Ірод злиться. Тиран. Що з такого взяти?
Він боїться, і страх змушує його вбивати.
Бійся, бійся, любий, трясися від злості, дебіл! "

Стояла ніч і Зірка сяяла між інших світил.

verses

Сонет

Госбезопасность включает глушилки, чтоб ангельский хор
не тревожил в ночи простых советских людей.
Колокола сданы на переплавку. Агитаторы мелют вздор.
Мели, Емеля, твоя неделя, ты ни эллин, ни иудей.

На миллионный город осталось лишь пару церквей.
Все служители там - агенты, как на подбор.
Мозг выносят из черепа. Из избы не выносят сор.
Ленин тащит бревно, как соломинку муравей

Жаль на небо ночное не напустить облаков,
чтоб закрыли от взоров Звезды рождественской срам.
Жаль, иконы в музее не снять со стен, не снести в подвал.

В тамбовском лесу - недостача серых волков.
У рабочего класса болит голова по утрам.
На соломе ночует зэк, как Младенец Христос ночевал