вірші українською
Mar. 10th, 2017 07:49 pm***
мені тринадцятий минало
у школі я вивчав Тараса
життя складалося невдало
хрущовський рік порожня каса
за білим хлібом в довгій черзі
як у москві до мавзолею
стоять похмурі люди змерзлі
в гастрономію бакалею
де ж за селом пасуть ягняток
десь на підручника сторінці
привіт Тарасе дня початок
сижу з млинцями наодинці
холодні сірі як обличчя
старих сусідів з півпідвалу
двадцяте тужнеє строріччя
співа тиранам піснь зухвалу
мені тринадцятий минало
і Боже як давно минуло
і смерть своє готує жало
як кат до скроні тулить дуло
о думи мої діти мої
навсякдень з вами лихо й лихо
десь у приймальному покої
душа моя зітхає тихо
а там десь розуму палата
залізне ліжко без матраца
там ковдра як життя строката
там школа де вивчав Тараса
9.03. 17
**
навіщо я жив у південному місті
де ніч мов та річка текла
навіщо любив я дівчину в намисті
з богемського синього скла
навіщо як дурень стояв під балконом
дивився у темне вікно
молився Пречистій святим та іконам
нехай засвітиться воно
навіщо ходив по бульвару підлітком
як іншої справи не мав
навіщо ступав по базальтовим плиткам
каштани з землі підіймав
навіщо ходив по кривому провулку
де друг мене зрадивший жив
я в рідному місті не маю притулку
здається що не заслужив
здеється що я пережив всі бажання
і серце втомилось моє
та дякую Богу що дав мі кохання
нехай він всім людям дає
10.03.17
мені тринадцятий минало
у школі я вивчав Тараса
життя складалося невдало
хрущовський рік порожня каса
за білим хлібом в довгій черзі
як у москві до мавзолею
стоять похмурі люди змерзлі
в гастрономію бакалею
де ж за селом пасуть ягняток
десь на підручника сторінці
привіт Тарасе дня початок
сижу з млинцями наодинці
холодні сірі як обличчя
старих сусідів з півпідвалу
двадцяте тужнеє строріччя
співа тиранам піснь зухвалу
мені тринадцятий минало
і Боже як давно минуло
і смерть своє готує жало
як кат до скроні тулить дуло
о думи мої діти мої
навсякдень з вами лихо й лихо
десь у приймальному покої
душа моя зітхає тихо
а там десь розуму палата
залізне ліжко без матраца
там ковдра як життя строката
там школа де вивчав Тараса
9.03. 17
**
навіщо я жив у південному місті
де ніч мов та річка текла
навіщо любив я дівчину в намисті
з богемського синього скла
навіщо як дурень стояв під балконом
дивився у темне вікно
молився Пречистій святим та іконам
нехай засвітиться воно
навіщо ходив по бульвару підлітком
як іншої справи не мав
навіщо ступав по базальтовим плиткам
каштани з землі підіймав
навіщо ходив по кривому провулку
де друг мене зрадивший жив
я в рідному місті не маю притулку
здається що не заслужив
здеється що я пережив всі бажання
і серце втомилось моє
та дякую Богу що дав мі кохання
нехай він всім людям дає
10.03.17