borkhers | вірші українською

***
В напівпідвалі живе людина стара.
Зріст невеликий, погляд жвавий, але
вже декілька років не виходить зі свого двора:
грає у грашки, бо, звісно, старе - як мале

Виходить дихнути повітря, сіда на стілець,
дивиться на дівчат що хлопців до ліжка ведуть.
Дівчата це відчувають - хай йому грець! -
дівчата це знають, але до голови не беруть.

Жінка померла давно, а дітей не було.
Бреше, що має сестру, що від"їхала в інші краї.
Віконце на рівні асфальту, напівпрозоре скло.
І де ж та сестра? Ніхто не бачив її.

І скільки живе - а чорт його не бере.
Ніхто не знає, ні віку, ні фаху, щось сиве таке і худе.
Він народився старим й ніколи вже не помре.
Двір засинає, і вітер у трубах гуде.