Я входила цими воротами. На виході почуття перемішалися геть чисто. Це була лиш мить, коли я усвідомила, що свого часу туристи туди не входили, а не-туристи - не виходили. Через них дивно повертатися. Дуже на жаль...
Христос воскресе! Извини, не ответил на твою СМС - не умею их писать :), пальцами не попадаю :(
Спасибо за добрые слова, Мариечка. Как ты видишь по числу отозвавшихся, тема мало актуальна для населения. Впрочем, несколько человек расфрендили меня после этого поста и слава Богу.
Борис Григорович, ви більше ніж хто інший знаєте, що "скільки людей -стільки думок". Як на мене вільнодумство чи то пак плюралізм набирає досить неприємни форм. Навіть серед людей мислячих... Можливо я старомодна, :) проте вважаю, що є цінності, які не старіються з плином часу і, відповідно, не виходять з моди. Цінність людського життя для мене абсолютна, а не відносна. Така брама заіснувала тому, що коли з'явилися люди, які переконливо вважали, що цінність життя інших людей може визначатися ними, їх ніхто не зупинив... Їм, мабуть, дали право на свободу їхньої думки. Всього лиш. А думка матеріалізувалася в Аушвіц і т.і.
Возглас "Возлюбим друг друга, да единомыслием исповемы" всегда казался мне несколько двусмысленным: он оставляет открытым вопрос, как нужно относится ко всем остальным... А практика сложилась вполне определенная.
Згодна. До певної міри, щоправда. Я не досліджувала наскільки вирішальним був релігійний чинник, що люди були змушені входити під ті ворота і ніколи не повернутися. Знаю, що певна практика була відверто немилосердна і до "другів" і до недругів.
П.С. ліричний відступ. Приємно поспілкуватися з мудрою людиною! Були б ви у Львові - обов'язково напросилася б до вас на чай. Вітання дружині.
Борис Григорьевич, но ведь сей возглас, если я не ошибаюсь - на Литургии верных, т.е. - тех людей, к-рые сознательно пришли в "здесь и сейчас" для "совместного делания". Отсюда разве не вытекает необходимость в том, чтобы различия "исповедования" стремилось к нулю?.. Хотя бы честности ради.
А как относиться ко "внешним" - разве Господь не достаточно явно показал Своим примером??
Что до открытых вопросов: полагаю, это - ещё одно свидетельство того, что Бог нас уважает... Не нужно их бояться :)
no subject
Date: 2008-05-02 06:42 pm (UTC)no subject
Date: 2008-05-02 07:08 pm (UTC)no subject
Date: 2008-05-03 12:20 am (UTC)no subject
Date: 2008-05-03 02:02 pm (UTC)no subject
Date: 2008-05-03 07:11 pm (UTC)На виході почуття перемішалися геть чисто.
Це була лиш мить, коли я усвідомила, що свого часу туристи туди не входили, а не-туристи - не виходили.
Через них дивно повертатися.
Дуже на жаль...
no subject
Date: 2008-05-04 05:56 am (UTC)Извини, не ответил на твою СМС - не умею их писать :), пальцами не попадаю :(
Спасибо за добрые слова, Мариечка. Как ты видишь по числу отозвавшихся, тема мало актуальна для населения. Впрочем, несколько человек расфрендили меня после этого поста и слава Богу.
no subject
Date: 2008-05-04 06:24 am (UTC)ви більше ніж хто інший знаєте, що "скільки людей -стільки думок".
Як на мене вільнодумство чи то пак плюралізм набирає досить неприємни форм. Навіть серед людей мислячих...
Можливо я старомодна, :) проте вважаю, що є цінності, які не старіються з плином часу і, відповідно, не виходять з моди.
Цінність людського життя для мене абсолютна, а не відносна.
Така брама заіснувала тому, що коли з'явилися люди, які переконливо вважали, що цінність життя інших людей може визначатися ними, їх ніхто не зупинив...
Їм, мабуть, дали право на свободу їхньої думки.
Всього лиш.
А думка матеріалізувалася в Аушвіц і т.і.
no subject
Date: 2008-05-04 07:23 am (UTC)no subject
Date: 2008-05-04 07:18 pm (UTC)Я не досліджувала наскільки вирішальним був релігійний чинник, що люди були змушені входити під ті ворота і ніколи не повернутися.
Знаю, що певна практика була відверто немилосердна і до "другів" і до недругів.
П.С. ліричний відступ. Приємно поспілкуватися з мудрою людиною! Були б ви у Львові - обов'язково напросилася б до вас на чай. Вітання дружині.
no subject
Date: 2008-05-22 07:57 am (UTC)Борис Григорьевич, но ведь сей возглас, если я не ошибаюсь - на Литургии верных, т.е. - тех людей, к-рые сознательно пришли в "здесь и сейчас" для "совместного делания". Отсюда разве не вытекает необходимость в том, чтобы различия "исповедования" стремилось к нулю?.. Хотя бы честности ради.
А как относиться ко "внешним" - разве Господь не достаточно явно показал Своим примером??
Что до открытых вопросов: полагаю, это - ещё одно свидетельство того, что Бог нас уважает... Не нужно их бояться :)
no subject
Date: 2008-05-22 07:46 am (UTC)