verses

новости дня

тореадоры разят котов за неименьем быков
беженцы на галерах гребут из европы в тунис
султан снабжает кривыми саблями еврейских боевиков
в одесском порту в китай отгружают донецкий рис

за этим конечно стоят спарта и древний рим
их руки тянутся к горлу воинственных харьковчан
таков ход истории нелеп и неповторим
на пионерском костре закипает с картошкой чан

нужно ложку дегтя добавить он приятен на вкус
москва-река впадает в днепр а днепр в москву реку
товарищ сталин на палец накручивает ус
и хлопает крыльями восклицая кукареку

***

Светает медленно, тут спешка ни к чему.
Пророк, одетый в белую чалму,
снимает обувь на пороге Мавзолея.
Стригут младое облачко стрижи.
Китайцы расширяют рубежи.
Восток рулит, алея и светлея.
В Одессе участились грабежи.
На даче расплодилися ежи.
Разбита жизнь. Нигде не сыщешь клея.
С небес слетает голубая фея.

Как я люблю рассветные часы.
Страдает выпадением росы
прохладный август. Море на изломе
искрится от сознания красы.
Дрожат в руке у ангела весы.
Восток рулит. И в нашем общем доме
из всех щелей торчат еврейские носы.
Смерть ходит, словно девка - без косы.
И кажется, что все прекрасно кроме
того, что мир лежит в глубокой коме.

Вірші українською

***

відкриваю альбом придивляюся до фотознімку
чоловік стоїть з хворобою своєю в обнімку
пожовклій з фотопапером вицвілій ледь живою
наскільки це дозволено старий світлині
стати знімком легше ніж стати тінню від тіні
легкою прозорою тремтячою та кривою

ставлю платівку в риплячому церковному хорі
плачеться та ховається горде гірке горе
соло сопрано називається пташкою голос дзвенить
так виправиться молитва моя та попрямує на сході
перед лице Твоє, а при ясній погоді
слово як сонце повільно сходить в зеніт

відкриваю книгу сюжет відомий переклад Псалтирі
але як у дитячі роки холодок пробігає по шкірі
вісімнадцяте століття заповнює тісне житло моє
ямб дзвенить звичний чотиристопний дзвоновий
триває вірш архаїчний лунає як новий
і годинники відбивають час начебто час ще є

* * *

Що за потвора над лісом кам'яновугільним ногою
відчиняє динозаврам гробівки! Земля тремтить під вагою
величезних лап, так і хвіст неслаб. У класі висить таблиця,
з неї дивляться первісні обличчя - важко дивитися -
членів ЦК. Легко тут помилитися.

Хлопчик ламає пиріжок, виїдає начинку.
Душа матеріальна. Тільки прозора і вагою в пушинку.
Порвались туфлі. Пора віднести в майстерню, що біля ринку.

Швець тримає цвяхи в зубах, і в вуса не дує ,
що динозаври вимерли, його зовсім не турбує.
Взуття на колодці розп"яте. Птеродактіль взлітає з гілки.
Швець забиває цвях - лупа летить з борідки.
Людина легко розчиняється у пляшці горілки.

В кам'яній шкаралупі – зародок-скам'янілість.
Хлопчикові важко ходити: в паху попрілість.
Він мріє: його нагороджують за сміливість

при затриманні ящера орденом чи медаллю.
За ним приходить бабуся, обмотана сірої шаллю.
Каже: не водися з усякою шушваллю.

Всяка шушваль сміється, у хлопчика пальцями тикає:
«Бабусин онук!», хлопчик тихенько пхикає.
Грошей у будинку – нуль: тато зарплату никає.

Папа зарплату нникає. Тато наліворуч ходить.
Ліворуч роздягається, білі ноги розводить.
Їм двом плювати, скільки вугілля країна знаходить.

Що їм до того, що на чорних пластах нащадки
небачених і крил, ребер або лопатки,
між пальців шкірястих -- перетиночок тонкі складки.

По шляхам розвитку життя. Така назва чеської книги.
Рахунок спочатку на мільйони років, пізніше -- на міги.
Еволюція -- та ж юродива: дзвенять хрести і вериги.

Еволюція -- та ж юродива, ходить по вічному колу,
бабуся хлопчика через дорогу веде за руку у школу.
Скам'яніли епохи п"ють заборонену кока-колу.

геноцид

стояли голі люди край величезної ями
у черзі за смертю очей намагаючись не піднімать
коли вбивають не боляче хлопчик спитав у мами
зовсім не боляче подумавши йому відповіла мать
*
в анкеті для попелу
заповнена тільки одна графа
національність
все інше
ім'я прізвище стать вік
відсутнє і не має значення