verses

[borkhers]

***
На початку дев'яностих
мій знайомий журналіст NN
написав матеріал про вбивство
доктора, власника стоматологічного кабінету
і назвав його:
"Відстріл бізнесменів триває".

Я дорікнув йому, сказавши,
що так не пишуть про загибель людей.

Тим більше - я знав убитого -
єдиний син однієї з моїх вчителів.
А якщо б не знав? Що це змінює?

Він тільки усміхнувся:
бізнесмени - не люди.

-Та ти революціонер! - сказав я йому
тоном, яким посилають на три букви.

- Так, революціонер! - відповів він.
Не попадайся мені під руку, коли наші прийдуть.

Втечу як останній боягуз -
пообіцяв я йому. Але пам'ятай -
революціонер повинен бути готовий
загинути за свою справу.

Завжди готовий! - відсалютував він.

Десь через чотири роки
я натрапив на заголовок в московській газетці:

"На Дерибасівській закрилася пивна.
В Одесі вбито відомого журналіста NN"

Я подумав - він як Ленін:
помер, але справа його живе.

Шкода.

***
В начале девяностых
мой знакомый журналист NN
написал материал об убийстве
доктора, владельца стоматологического кабинета
и озаглавил его:
"Отстрел бизнесменов продолжается".

Я упрекнул его, сказав,
что так не пишут о гибели людей.

Тем более я знал убитого -
единственный сын одной из моих учителей.
А если бы не знал? Что это меняет?

Он только усмехнулся:
бизнесмены - не люди.

-Да ты революционер! - сказал я ему
тоном, которым посылают на три буквы.

- Да, революционер! - ответил он.
Не попадайся мне под руку, когда наши придут.

Убегу как последний трус -
пообещал я ему. Но помни -
революционер должен быть готов
погибнуть за свое дело.

Всегда готов! - отсалютовал он.

Где-то года через четыре
я наткнулся на заголовок в московской газетенке:

"На Дерибасовской закрылась пивная.
В Одессе убит известный журналист NN"

Я подумал - он как Ленин:
умер, но дело его живет.

Жаль.