borkhers: (Default)
[personal profile] borkhers
***

Вот, они говорят, дождемся весны,
бросим все и уйдем отсюда,
в ночь, как в собственные сны,
войдем, достигнем ее глубины.
Растояние - что оно по сути?

Будем жить у моря, тут веселей,
тут нефть тяжелеет в железных трюмах,
тут все, что ни пожелай-не пожалей,
выгружают из кораблей
мужчины в потертых костюмах.

Там, где женщины с огнями в руках
танцуют на площади до исступленья,
где носят сережки в языках,
где на крови и звездах гадают, и знают как
остановить ветер во время кораблекрушенья.

Где знакомого не увидишь лица,
где посетители греются в парикмахерских тесных,
где пахнут сигарами пальцы Творца,
где, как солнца, поджариваются без конца
кофейные зерна в кофейнях местных.

Там не будет этой войны,
что теперь продолжается между нами,
уйдем, исчезнем из этой страны,
главное - дождаться весны,
пусть скумбрия движется табунами.

Когда они обнимались во сне
в своей постели, на своей войне,
было слышно птиц паренье,
их падение в снег, и снега паденье.

Date: 2009-09-17 07:43 am (UTC)
From: [identity profile] ligrin.livejournal.com
Неужели в оригинале это так же хорошо? Нет возможности в сети посмотреть оригиналы? (извините, что спрашиваю, не погуглив - просто убегаю :-( ) Спасибо!

Date: 2009-09-17 07:45 am (UTC)
From: [identity profile] borkhers.livejournal.com
это относительно новые стихи, из последней книги Жадана, цикл кстати называется "Лесбиянки", но это пока секрет :))) есть ли в сети - не знаю.

Date: 2009-09-17 07:53 am (UTC)
From: [identity profile] borkhers.livejournal.com
+ + +
Прийде весна, говорили вони,
кинемо все й поїдемо звідси.
Заходячи в ніч, як у власні сни,
дістанемось її глибини.
Відстань? Що таке, зрештою, відстань.

Поселимось біля морських портів,
там, де олія тяжіє в трюмах,
де все, чого б ти не захотів,
для тебе вивантажать з кораблів
чоловіки в потертих костюмах.

Там де жінки з вогнями в руках
танцюють вночі на гарячих площах,
носять кульчики в язиках,
гадають на крові і на зірках,
й спиняють вітри при кораблетрощах.

Де вигріваються без кінця
відвідувачі в тісних перукарнях,
де пахнуть сигарами пальці творця,
де кавові зерна, ніби сонця,
пересмажуються у кав’ярнях.

Там де не буде цієї війни,
яка триває зараз між нами.
Зникнемо, планували вони,
головне дочекатись весни.
Хай скумбрія рухається табунами.

Коли вони обіймались вві сні,
в їхньому ліжку, на їхній війні
чути було як летять птахи,
падаючи в сніги.

December 2020

S M T W T F S
  1 23 45
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jan. 25th, 2026 11:21 am
Powered by Dreamwidth Studios