вірші українською

***
Розкажи мені новини про тих, хто зазнав
аварії в поїздах, літаках, про хлопця, що заблукав
на центральній площі столиці, про розпусту в монастирях,
про чоловіків, що неспроможні в стіну забити цвях.
Про звичаї та традиції. Про змагання з брехні,
де ми усіх подолали, пліз, розскажіть мені.
Хочу дізнатися, доки мої не скінчилися дні.

Інших новин не буває, хіба що вибух-терор,
на ринку, в мечеті, чи давній голодомор,
чи початок війни на смерть - яке там життя?
Спочатку злочин, як пощастить - каяття.
Овчинки не варті вичинки. Не всяке слово в рядок.
Сідає правнук полку в інвалідний візок,
дивиться на піщинки зірок на березі вічній ріки,
яких не досягне навіть довжина Господньої руки.

Петербурзька повість

Місяцями не бачили сонця: то хмари, то смог,
то сірчаний туман. Життя, що недопалок під каблуком,
згаслий, розплющений. Ближче до вечора якось зміг
продихатися, стоїш під стовпом стовпом,

озирнувся, витер накип білу з посинівших губ,
розгорнув газету під ліхтарем, ось, почитай:
пишуть, ходить по місту вовкулак-душогуб,
в мідному чайничку варить кривавий чай.

У срібному підстаканнику тонкий стакан дзвенить,
скибка лимона - жовтий на чорному, кам'яний рафінад.
Місяцями не бачили сонця, імла піднялася в зеніт,
скрипить кістяна нога, вже близький фінал.

Гримить трамвай, дзвенить рояль з вікна. Наприкінці
шукай вітру в полі смерть, як в "холодно-гаряче".
Стоїть під ліхтарем чахоточнік, газетку тримає в руці,
вовкулак-душогуб, присвистуючи, заглядає через плече.

Про псалом 90

Ось, кожен день читаєш:

"Впаде тисяча з боку від тебе,
і десять тисяч праворуч від тебе,
а до тебе ж не дійде
тільки дивитися будеш очима своїми ... "

Спробуй уявити це:
тисяча трупів біля тебе,
десять тисяч убитих по правицю твою,
а ти все стоїш і дивишся,
стоїш, як укопаний, і дивишся,
дивишся в усі очі,
і погляд твій не затьмарюється.

***

Вчитель сказав:
Не варто вдаватися до внутрішнього споглядання
так глибоко, що не помічаєш цвітіння фруктових дерев.

Його запитали: А чому Ви говорите про це
в самому кінці осені?

А що, хіба зараз кінець осені? -
запитав Вчитель
і, похитавши головою,
занурився в мовчання.

***

Немовлям
він не брав материнські груди
у середу і п'ятницю.

Господь умудрив його
не їсти молочне в пісні дні.

Коли його підносили до грудей
він закривав очі,
щоб не бачити неналежне.

Він ніколи не торкався матері.
Він завжди був мовчазний.

Ледве навчившись ходити
він пішов в монастир
там і залишився.

Там виріс, там і постарів.

На його віку не сталося
ні глада, ні мору, ні землетруса
ні потопу, ні нападу іноплемінників.

В ночі безперервно він благав Пречисту
послати йому страждання.

І Благословенна явилася йому
у монастирському саду
і сказала: "Ніколи не проси
того, що маєш в надлишку".

verses

***
Разве я советчик вам?
грош цена моим словам.

Гнутый, ломаный, такой,
как у мертвых за щекой.

Чтоб доволен был Харон
мною после похорон.

Чтоб река меня несла
в пустоту под плеск весла.

И утраченная речь
подземельно будет течь.

Будут стайками слова
суетиться, как плотва,

путаясь в сетях молвы
в толще темной синевы.

verses

***
что ни скажи - прекрасная пора.
поэт! ты обойдешься без пера,
чернильницы и даже без бумаги,
как ушлый дровосек без топора,
а маршал без жезла и без отваги.
все это дело техники, дружок.
сними, мой милый, с полки пирожок.

все изменилось. даже старый двор,
где подполковник заводил мотор
винтажного военного трофея,
где по соседству жил квартирный вор,
где разлеглись два жирных котофея.
ворота, кладезь и резная дверь
раздолбанная - где они теперь?

мы нынче можем обойтись без всех
предметов быта и простых утех,
которые нам молодость дарила.
"свободу" можно слушать без помех,
но снижен слух и оскудела сила,
и ламповый приемник сдан в утиль.
и книжные тома покрыла пыль.

что ни скажи - прекрасная пора.
пускай давно не ходят катера
вдоль берега (ни кассы, ни причала)
но та же полуденная жара
встречает нас на пляже, как встречала.
жизнь - это дело техники, и нас
она под старость балует подчас.

verses

***
пройдет триста лет и ни один еврей
уже не вспомнит сталинских лагерей
не искалечит русской речи картавым акцентом
все долги возвратятся вспять с высоким процентом
анекдот обрастет бородой хоть шашкой наголо брей

например о проценте евреев принятых в вуз
в конгломерате под странной кличкой советский союз
в шестидесятых семидесятых черт знает какого века
инвалид пятой группы считай калека
а тут еще крест на груди непомерный груз

и если еврей по-русски заговорит
это будет новый идиш или новый иврит
со странной фонетикой и лежалым словарным запасом
с какой-нибудь буржуазией а также рабочим классом
которых сам ангел смерти не примирит

всего триста лет ничтожный короткий срок
не придет в россию бородатый еврейский пророк
не будет скитаться на красной площади как по пустыне
исчезнут также хазары олегу сбираться ныне
больше некуда пушкин не трать стихотворных строк

предпоследнее поколение скитальцев застрявших тут
правдами и неправдами закончивших институт
пришлых живших наперегонки с коренными
с птицами тройками с каурыми вороными
знавших что их догонят и в пыль сотрут